top of page

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЧЕСНОГО КОНСУЛЬСТВА

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

 

Н А К А З

 

25.05.2007 N 111

 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 червня 2007 р.
за N 617/13884

 

Про затвердження Положення
про почесних (нештатних) консульських
посадових осіб іноземних держав в Україні
та консульські установи, що очолюються
такими посадовими особами

 

     Відповідно до положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року ( 995_047 ), з метою подальшого розвитку правових засад діяльності почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульських установ, що очолюються такими посадовими особами, Н А К А З У Ю:

 

     1. Затвердити Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами (додається).

 

     2. Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу “Про затвердження Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами” у п’ятиденний строк після його прийняття.

 

     3. Департаменту генерального секретаріату Міністерства закордонних справ України після реєстрації в Міністерстві юстиції України довести цей наказ до відома дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном та Представництв МЗС України на території України для використання в подальшій роботі.

 

     4. Цей наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації його в Міністерстві юстиції України.

 

     5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра закордонних справ України відповідно до функціональних обов’язків.

Міністр А.П.Яценюк ПОГОДЖЕНО: Міністр внутрішніх справ України В.П.Цушко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
закордонних справ України
25.05.2007 N 111

 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 червня 2007 р.
за N 617/13884

 

ПОЛОЖЕННЯ
про почесних (нештатних) консульських
посадових осіб іноземних держав в Україні
та консульські установи, що очолюються
такими посадовими особами

 

     Це Положення розроблено відповідно до положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року ( 995_047 ) (далі – Конвенція) з метою правового врегулювання діяльності почесних (нештатних) консульських посадових осіб, акредитованих в Україні відповідно до положень Конвенції, а також консульських установ, що очолюються такими посадовими особами.

 

     У цьому Положенні наведені нижче терміни мають таке значення:

 

     а) почесне консульство – будь-яка консульська установа держави, що акредитує, заснована на території України, що очолюється почесною консульською посадовою особою;

 

     б) почесна консульська посадова особа (далі – почесний консул) – посадова особа, яка очолює консульську установу та виконує окремі консульські функції від імені держави, що акредитує, на визначеній території України;

 

     в) консульський округ – територія України, визначена почесній консульській посадовій особі для виконання консульських функцій;

 

     г) консульське приміщення – будинок, частина будинку або приміщення та земельна ділянка для обслуговування зазначеного будинку чи частини будинку, незалежно від того, кому належить право власності на них, що використовується виключно для виконання функцій почесного консула;

 

     ґ) консульський архів – усі папери, документи, кореспонденція, книги, фільми, технічні засоби накопичення, зберігання та використання інформації, реєстри почесного консульства разом із шифрами і кодами, картотеки й будь-які предмети обстановки, призначені для забезпечення їх охорони чи зберігання.

 

1. Загальні положення

 

     1.1. Почесний консул іноземної держави може бути призначений в Україні з метою сприяння розвитку торговельних, економічних, культурних, наукових, туристичних та інших зв’язків між державою, що акредитує, і Україною, а також захисту на території консульського округу прав та інтересів держави, що акредитує, її фізичних і юридичних осіб.

 

     1.2. Почесною консульською посадовою особою може бути громадянин України або за обґрунтуванням сторони, що акредитує, іноземець, який:

 

     - постійно проживає в Україні протягом останніх п’яти років;

 

     - проживає на території свого консульського округу протягом терміну виконання ним консульських функцій;

 

     - не перебуває на державній службі в Україні та в державі, що акредитує, не бере активної участі в політичному житті як в Україні, так і в державі, що акредитує, не є обраним до органу законодавчої влади та до органів місцевого самоврядування, не виконує функції почесної консульської посадової особи іншої держави;

 

     - не мав судимості.

 

     1.3. Почесна консульська посадова особа може займатися будь-якою професійною діяльністю, що не суперечить законодавству України, за винятком випадків, зазначених у підпункті 3 пункту 1.2 цього Положення.

 

     1.4. Почесний консул повинен дотримуватися положень Конвенції ( 995_047 ) та чинного законодавства України.

 

     1.5. У разі невиконання почесним консулом пункту 1.4 цього Положення він несе відповідальність згідно з чинними законодавством України і міжнародними договорами України.

 

2. Погодження призначення почесної консульської
посадової особи

 

     2.1. Запит про надання згоди на призначення в Україні почесної консульської посадової особи іноземної держави надсилається вербальною нотою до Міністерства закордонних справ України дипломатичним представництвом, а в разі його відсутності – зовнішньополітичним відомством держави, що акредитує.

 

     2.2. Запит про надання згоди на призначення почесної консульської посадової особи має містити детальне обґрунтування необхідності такого призначення.

 

     2.3. У запиті зазначається клас, межі консульського округу та перелік функціональних обов’язків почесної консульської посадової особи, а також місце розташування почесного консульства. Почесне консульство не може бути розташоване в місті, де знаходиться дипломатичне представництво або штатна консульська установа держави, що акредитує.

 

     2.4. Клас почесного консула та межі його консульського округу, які можуть охоплювати одну, декілька адміністративно-територіальних одиниць України або всю територію України, визначаються державою, що акредитує, за погодженням з Міністерством закордонних справ України. Клас почесного консульства визначається класом його глави – почесної консульської посадової особи.

 

     2.5. Разом із запитом надається біографічна довідка (українською мовою), анкета (додаток до цього Положення ( za617-07 ), копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а також довідка про відсутність або наявність судимості кандидата на посаду почесної консульської посадової особи.

 

     2.6. Зміна класу, меж консульського округу почесного консула та місця розташування почесного консульства може здійснюватись лише за згодою Міністерства закордонних справ України. Для цього іноземна держава надсилає вербальну ноту до Міністерства закордонних справ України з відповідною інформацією та обґрунтуванням зазначених змін. Міністерство закордонних справ України інформує про своє рішення шляхом надсилання відповідної ноти.

 

     2.7. Рішення про надання згоди на призначення почесної консульської посадової особи приймається Міністром закордонних справ за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.

 

     2.8. Міністерство закордонних справ України повідомляє про своє рішення державу, що акредитує, шляхом направлення вербальної ноти. У разі прийняття негативного рішення Міністерство закордонних справ України не зобов’язане повідомляти державі, що акредитує, про причини такого рішення.

 

3. Призначення і допущення почесного консула
до виконання консульських функцій

 

     3.1. Держава, що акредитує, після отримання згоди Міністерства закордонних справ України видає почесному консулу документ, який має форму патенту, або подібний до нього акт (далі – Патент), що засвідчує його посаду. У Патенті вказується повне ім’я, прізвище, громадянство почесного консула, консульський округ, клас, до якого він належить, а також місцезнаходження почесної консульської установи.

 

     3.2. Патент дипломатичними каналами направляється до Міністерства закордонних справ України.

 

     3.3. Почесний консул допускається до виконання своїх функцій після отримання від Міністерства закордонних справ України дозволу (екзекватури). Тимчасове допущення почесного консула до виконання своїх обов’язків не дозволяється.

 

     3.4. Почесний консул призначає працівників почесної консульської установи на власний розсуд.

 

     3.5. Установою, уповноваженою на зносини з Міністерством закордонних справ України щодо питань діяльності почесного консула, його привілеїв та імунітетів, зміни класу або закінчення повноважень, є дипломатичне представництво або зовнішньополітичне відомство держави, що акредитує.

 

     3.6. Почесна консульська посадова особа акредитується при Міністерстві закордонних справ України. При цьому почесний консул отримує посвідчення почесного консула терміном дії на три роки, у якому зазначається посада та консульський округ почесного консула. Посвідчення підписується начальником Управління державного протоколу Міністерства закордонних справ України, та проставляється печатка цього Управління.

 

     3.7. Продовження терміну дії посвідчення на наступні три роки здійснюється після отримання від дипломатичного представництва або зовнішньополітичного відомства держави, що акредитує, вербальної ноти з відповідним клопотанням. До ноти додається біографічна довідка почесного консула (українською мовою). Про рішення щодо продовження повноважень почесного консула Міністерство закордонних справ України повідомляє дипломатичними каналами.

 

4. Консульські функції

 

     4.1. Почесний консул виконує консульські функції, визначені статтею 5 Конвенції (995_047 ).

 

     4.2. Під час виконання консульських функцій почесний консул керується Конвенцією (995_047 ), законодавством України та держави, що акредитує, міжнародними звичаями.

 

     4.3. Почесний консул виконує покладені на нього функції особисто і не може передавати їх іншим особам.

 

     4.4. У разі, якщо почесний консул з будь-яких причин не може тимчасово виконувати свої функції, він повідомляє про це Міністерство закордонних справ України.

 

5. Припинення консульських функцій

 

     5.1. Функції почесного консула припиняються у таких випадках:

 

     5.1.1. Після повідомлення державою, що акредитує, Міністерства закордонних справ України про припинення функцій почесного консула;

 

     5.1.2. Після анулювання екзекватури;

 

     5.1.3. Після повідомлення Міністерства закордонних справ держави, що акредитує, про те, що Міністерство закордонних справ України перестало вважати його почесним консулом.

 

     5.2. Рішення про припинення повноважень почесного консула приймається Міністром закордонних справ України, яке доводиться до відома держави, що акредитує.

 

6. Переваги, привілеї та імунітети

 

     6.1. Почесний консул користується перевагами, привілеями та імунітетами, установленими Конвенцією ( 995_047 ).

 

     6.1.1. Почесна консульська посадова особа на час виконання консульських функцій має право розміщувати державний прапор і герб держави, що акредитує, на будинку або приміщенні, який займає почесне консульство.

 

     6.1.2. При виконанні всіх офіційних функцій на почесного консула поширюються правила, установлені статтями 35, 36 та 38 Конвенції ( 995_047 ).

 

     6.1.3. Почесний консул має право вільно пересуватися і подорожувати по території України, якщо це не суперечить чинному законодавству України про зони, в’їзд у які забороняється або обмежується з міркувань безпеки.

 

     6.1.4. Консульський архів почесного консульства є недоторканним за умови, що він зберігається окремо від інших паперів та документів, у тому числі від приватної кореспонденції глави цієї консульської установи та будь-якої особи, яка з ним працює, а також від матеріалів, книг та документів, що належать до їх професії чи діяльності.

 

     6.1.5. Почесне консульство має право стягувати за вчинення консульських актів на території України збори та мито, якщо це передбачено законами і правилами держави, що акредитує, про що офіційно має бути повідомлено Міністерство закордонних справ України. Суми, що стягуються у формі зборів і мита за вчинення консульських актів звільняються від усіх податків, зборів і мита, передбачених законодавством України.

 

     6.1.6. Почесний консул не має імунітету від арешту та від виклику до суду. Проте до почесного консула мають ставитися з відповідною повагою.

 

     6.1.7. Держава, що акредитує, може відмовитися від будь-яких привілеїв та імунітетів почесного консула, передбачених Конвенцією ( 995_047 ), повідомивши про це Міністерство закордонних справ України.

 

     6.1.8. Відмова від імунітету від юрисдикції щодо цивільної або адміністративної справи не означає відмову від імунітету від виконавчих дій, які є результатом судового рішення. Стосовно таких дій потрібна окрема відмова.

 

     6.1.9. Привілеї та імунітети почесного консула припиняються в момент завершення його консульських функцій. До цього часу ці привілеї та імунітети продовжують існувати (згідно з пунктом 3 статті 53 Конвенції ( 995_047 ) навіть у разі збройного конфлікту).

 

     6.1.10. Стосовно дій, учинених почесним консулом при виконанні консульських функцій, імунітет від юрисдикції продовжує існувати без обмеження строку.

 

     6.1.11. Почесний консул, який є громадянином іноземної держави, під час виконання на території України консульських функцій звільняється від усіх трудових і державних повинностей незалежно від їх характеру, а також (згідно зі статтею 67 Конвенції ( 995_047 ) від військових повинностей, таких як реквізиція, військова контрибуція, військовий постій.

 

     6.2. Привілеї та імунітети для почесного консула, передбачені Конвенцією ( 995_047 ), не поширюються на членів сім’ї почесного консула та працівників почесного консульства.

 

7. Правила, які поширюються на почесних консулів

 

     7.1. Державна реєстрація та перереєстрація транспортних засобів, що належать почесним консулам, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року N 1388 ( 1388-98-п ) “Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок”.

 

     7.2. На транспортні засоби почесних консулів не видаються номерні знаки, передбачені для транспортних засобів дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій, їх персоналу та членів сімей персоналу.

 

     7.3. Питання щодо захисту почесного консула, запобігання образи його гідності вирішуються почесним консулом з органами внутрішніх справ, розташованими на території консульського округу згідно з чинним законодавством України.

 

8. Правила, які поширюються на консульські установи,
що очолюються почесними консулами

 

     8.1. Питання щодо придбання та оренди приміщень вирішуються з місцевими органами влади відповідно до чинного законодавства України.

 

     8.2. Обмін консульськими валізами між двома почесними консульськими установами, одна з яких знаходиться в Україні, а друга – в іншій державі, не дозволяється.

 

     8.3. Почесне консульство має розташовуватися в окремому будинку або приміщенні, що відокремлене та має окремий вхід.

 

     8.4. Питання забезпечення захисту консульських приміщень почесного консульства від будь-якого незаконного вторгнення або завдання шкоди, запобігання будь-якому порушенню його спокою вирішуються з органами внутрішніх справ, розташованими на території консульського округу, на загальних підставах відповідно до чинного законодавства України.

 

     8.5. Правовий режим, що застосовується відносно приміщень консульських установ іноземних держав в Україні згідно з положеннями статті 31 Конвенції ( 995_047 ), не поширюється на приміщення почесного консульства, тому відповідні органи влади України мають право доступу до них.

Директор Департаменту консульської служби Б.М.Базилевський

bottom of page