Дозволи на роботу в Молдові
Емігранти, які бажають працювати в Молдові зобов'язані отримати дозвіл на роботу. Оскільки Молдова не є членом Європейського Союзу, це стосується і громадян ЄС. Багато іноземців, як правило, спочатку знаходять роботу в Молдові перед подачею заяви на отримання дозволу на роботу, так як потенційний роботодавець може подати заяву від їх імені.
Заявки на отримання дозволів на роботу подаються в Національне агентство з питань зайнятості Міністерства економіки. Кандидат повинен задовольнити ряд критеріїв, перш ніж дозвіл на роботу буде виданий, у тому числі пройти тест на ВІЛ і надати докази того, що вони проживають у Молдові. Перед подачою заяви на дозвіл на роботу, кандидат повинен мати дійсну довгострокову візу.
Оподаткування в Молдові
Емігранти, які живуть і працюють в Молдові повинні платити податок на прибуток на свої доходи. Прогресивна система оподаткування доходів означає, що ви платите суму податку, обчислену від вашого річного доходу відповідно до таких ставок:
10% від доходу між 12,180 і 16,200 MDL MDL
15% від доходу між 16,201 і 21,000 MDL MDL
22% від доходу, який перевищує 21000 леїв
Особи, які заробляють менш ніж 12,180 MDL не зобов'язані платити податок на прибуток. Податок на прибуток буде відніматися у їх роботодавця, так що їм не потрібно заповнювати податкову декларацію.
Українське населення Молдови представлене практично у всіх сферах національної економіки: промисловості, торгівлі, охороні здоров'я, сільському господарстві, а також воно презентовано в науці й культурі Республіки. Українці Молдови беруть активну участь у громадському житті країни.
При Департаменті міжетнічних відносин акредитовано 8 суспільних етнокультурних об'єднань українців, що мають загальнонаціональний статус і зареєстровані Міністерством юстиції Республіки Молдова, зокрема: Товариство української культури Республіки Молдова (створене в 1990 р.), Громада українських жінок Республіки Молдова (1993), Українська громада Республіки Молдова (1994), Товариство «Просвіта» ім. Т.Шевченка (1994), Благодійний фонд професійних художників українських народних майстрів «Ренаштере — Відродження» Республіки Молдова (1994), Союз українців Республіки Молдова (1995), Союз українців Молдови «Заповіт – Моштенире» (Бельці, 2002), Асоціація української молоді Молдови «Злагода» (2004). Керівники всіх зазначених українських організацій є членами Координаційної ради етнокультурних організацій, що діє як дорадчий орган при Департаменті міжетнічних відносин.
Урайонах Бричани, Келераш (с. Хиржавка), Криулень (с. Белцата), Єдинець, Фалешти, Глодень, Орхей (с. Іванча), Ришкань, Сорока, Тараклія (с. Мусаїт), муніципалітетах Кишинів й Бельці діють місцеві суспільні етнокультурні об'єднання українців.
РОБОТА В МОЛДОВІ
Важливими секторами економіки у Молдові є промисловість (20%) і сільське господарство (15%), яке забезпечує основну частку експорту країни, в тому числі молдавського вина, сої, цукрових буряків, тютюну та пшениці. Теплий клімат країни підходить для вирощування сільськогосподарських культур, саме тому агросектор є одним з основних роботодавців країни.
Туризм також є ключовим елементом молдавської економіки. Теплий клімат країни приваблює відвідувачів з усієї Східної Європи, а також поціновувачі вина приїжджають в Молдову, щоб відвідати безліч виноградників світового класу.
Емігранти, що працюють в Молдові, як правило, займають керівні або технічні посади в харчовій промисловості, сільському господарстві, в недержавних організаціях, посольствах, в уряді. Найприваюливішим містом є столиця Кишинів, який має найнижчий рівень безробіття і найкращу місцеву економіку в країні.
